регулювання в Україні

Рівні переговорів та угод Суб'єкти соціального партнерства Предмет переговорів Нормативно-правове забезпечення
Національ­ний (генеральна угода) Представники Уряду (Рада міністрів), організацій роботодавців та профспілок Розвиток виробництва та забезпечення продуктивної зайнятості, соціальний захист (загальні умови оплати праці, робочого часу, соціальні гарантії) Державні закони, нормативні акти Уряду
Галузевий і регіональ­ний (галузева угода) Представники організацій ро­ботодавців та галузевих профспілок, Міністерство праці та соціальної політики України Галузеві (регіональні) тарифні умови оплати праці, зайнятості, норм праці та ін. Міжгалузеві та галузеві (регіональні) нормативно-методичні матеріали
Виробничий (колективний договір) Роботодавець, комітет профспілки, працівники Тарифні умови, форми та системи оплати праці, робочий час, охорона регулювання в Україні праці та ін. Нормативні матеріали, нор­ми, статути, положення, трудові угоди і договори


Рис. 5.10.Розширений зміст угод договірного регулювання за рівнями переговорів.


Рис. 5. 11.Класифікація виникнення трудових конфліктів.



Рис. 5.12Фактори, що обумовлюють складність конфлікту


Рис. 5.13.Сутність негативних наслідків і позитивних функцій ТК


Рис. 5.14.Класифікація методів, видів та типів вирішення трудових конфліктів.


Рис. 5.15.Зміст методів і способів запобігання трудових конфліктів.


Європейська модель(континентальна) характеризується: -високим рівнем правової захи-щеності працівників; -жорсткими нормами трудового права, орієнтованими на збере-ження робочих місць; - широким використанням норм галузевих тарифних угод; - відносно високим законодавчо встановленим мінімальним рів-нем оплати праці й порівняно незначною їх диференціацією. Цю модель експерти МОП регулювання в Україні вважають як ідеалСТВ. Водночас вона переживає певну кризу, що виявляється в зростан-ні безробіття, унеможливленні доступу на ринок праці молоді й осіб з невисокою кваліфікацією, у послабленні стимулюючої ролі ЗП, зниженні темпів економіч-ного зростання.
Англосаксонська модель(ліберальна), якій притаманні: - висока схожість цивільного і трудового права; - переважаюче колективно-договірне регулювання на рівні підприємства, а не галузі або регіону; - підвищена мобільність робочої сили; - вища диференціація ЗП; - обмеження щодо сфери застосування мінімальної ЗП. Ця модель сприяє більш ди-намічному створенню робочих місць, мобільності робочої сили, зменшенню безробіття, високим темпам економічного зростання. Характерними рисами для неї є: перевірка нужденних, обме-ження регулювання в Україні розмірів універсальних трансфертів і програм соціального страхування.
Скандинавська модель (соціально-демократична), характеризується: - універсальним перерозподілом прибутків за допомогою прогре-сивної системи оподат-кування населення; - мета її, щоб не допустити бід-ності та забезпечення всім зай-нятим громадянам гідного рівня життя. Характерними рисами є: сильні профспілки, пос-тійні органи соціального партнерства на усіх рівнях економіки, законодавство, спрямоване на захист трудящих, державна система арбітражу й вирішення трудових спорів.
Китайська модель (змішана) - за своєю сутністю є двосекторною. З одного боку поєднує жорстке регулювання трудових відносин “державно-соціа-лістич-ного” типу в держав-ному секторі (формально має схожість з європей-ською моделлю, але відріз регулювання в Україні-няється від неї тим, що в Китаї немає вільних профспілок). З другого – характеризу-ється повною відсутністю правового регулювання в приватному та концесій-ному секторах, де перева-жають відносини, що нага-дують ранньокапіталіс-тичні.




Рис. 5.16.Сутність і регулювання моделей СТВ у системі соціального партнерства різних країн.


Література:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996. – К., 1996; Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1919 — 1956, 1957 — 1990рр. Закони: Закон України "Про підприємства в Україні" // Закони України. - Т.1. — К.: Ін-т законодавства, 1996; Закон України "Про колективні договори і угоди" // Закони України. -Т.6. — К.: Ін-т законодавства, 1997; Закон України "Про оплату праці" // Закони регулювання в Україні України. - Т.8. — К.: Ін-т законодавства, 1997; Закон України "Про зайнятість населення//Закони України. –Т.1-К.: Ін-т законодавства, 1996; Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" // Закони України. - Т. 19. — К.: Ін-т законодавства, 2000; Закон України "Про організації роботодавців // Офіційний вісник України.-2001.-№25, ст. 1097; Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" // Закони України. - Т.15. — К.: Ін-т законодавства, 1999; Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. — К.: Праця, 1997.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Підручник. – К.: Знання, 2006., С. 249-278.

3. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учеб. пособие. – К.: Кондор регулювання в Україні, 2003, С. 102 – 133.

4. Заверюха А.В. Социальная политика: Опорный конспект лекций. Одесса, ОДЕУ, 2002., С. 224 – 242.

5. Качан Є.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник-К.: “Юридична книга”, 2003. , С. 177 – 209.

6. Лукашевич В.М. Економика праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник.-Львів: «Новий світ -2000», 2004., С. 209 – 220.

7. Максма М.Б. Економіка праці та СТВ. Навч.посіб. – К.: Вид-во Епроп.ун-ту. 2003., С. 167-179.

Журнал “Україна : аспекти праці”, № 8, 2002 г. (випуск присвячено становленню і розвитку середнього класу в Україні), а також випуски за наступні роки.


documentagqvlwz.html
documentagqvthh.html
documentagqwarp.html
documentagqwibx.html
documentagqwpmf.html
Документ регулювання в Україні